27.01.2026
Вирощувати птицю на птахофермах можна різними способами, і кожен має свої нюанси. Обирати вже фермеру, залежно від площі, бюджету, напряму виробництва та цілей бізнесу. Десь ефективніше працює підлогове утримання, де птиця має більше простору для руху. Більш детально про це читайте у статті “З нуля до запуску: як створюється ефективна система підлогового утримання на фермі”.
Десь – вольєрне, з комбінованими зонами прогулянок і годівлі. А є ферми, де ключовим фактором стає кліткове утримання, яке дозволяє максимально організувати простір, контролювати споживання корму та води і підтримувати стабільний мікроклімат у приміщенні.
Це не просто «поставити клітки і запустити птицю». Кліткова система – це технологічна структура, де кожен елемент – годівниця, поїлка, гнізда для курей, вентиляція чи освітлення – працює на результат. Саме від правильно підібраного обладнання та налаштованих процесів залежить продуктивність, здоров’я птиці та економіка ферми.
Тому фермеру важливо розуміти не лише «де купити клітку для курей несучок», а й як організувати весь цикл утримання: від корму до мікроклімату, щоб кожен день приносив стабільний результат.
Що таке кліткове утримання курей?
Кліткове утримання – це організована система, за якої птиця розміщується у спеціальних багаторівневих або секційних клітках. Кожен ярус або секція має окремі зони для годівлі, напування, відпочинку та гніздами для несучок. Такий поділ допомагає підтримувати порядок і рівномірний розподіл корму та води на всьому об’ємі пташника.
Давайте розглянемо переваги кліткового утримання.
- Економія площі. Можна розмістити більше птиці на меншій території, що особливо важливо для фермерів з обмеженим приміщенням.
- Контроль за споживанням корму і води. Автоматичні або напівавтоматичні системи дозволяють точно знати, скільки їсть кожна секція, і швидко коригувати норми.
- Зменшення травматизму та конкуренції. Завдяки контролю зон і достатній кількості годівниць та поїлок птиця рідше конфліктує між собою.
- Універсальність. Такі системи підходять як для несучок, так і для бройлерів, а з новітніми моделями можна швидко адаптувати параметри під різні вікові групи. Словом, клітка для курей забезпечує організоване утримання птиці та полегшує догляд за нею на фермі
Разом із тим є й певні обмеження, про які важливо пам’ятати:
- обмежена свобода руху, бо у клітках птиця не може бігати чи літати, як на вільному вигулі, тому потрібен особливий контроль за станом лап та кісткової системи;
- підвищені вимоги до вентиляції та догляду через щільність посадки курей-несучок. Тому що якість повітря і температура мають бути стабільними. Без системи вентиляції і регулярного прибирання клітки швидко накопичується аміак і волога, що шкодить здоров’ю птиці.
Що ж рекомендують експерти у цій галузі? “При правильному проєктуванні клітки важливо розраховувати кількість годівниць і поїлок на кожен ярус, а також планувати повітряні потоки. Це стрес у птиці зведе нанівець та покращить продуктивність без додаткових витрат”, – переконані у компанії “ВАДА”.
Яке обладнання слід обрати для кліткових систем?
Часто фермери починають вибір системи із самої клітки, хоча практика показує, що результат формує комплекс обладнання, а не один елемент.
Автоматичні системи подачі корму забезпечують однакову швидкість подачі корму по всій довжині батареї, відсутність “порожніх” зон та можливість точно відстежувати норму поїдання їжі однією особиною. У промислових масштабах вирощування птиці навіть 3-5% перевитрати корму за рік перетворюються на десятки тисяч гривень втрат. Тому дуже важливо рахувати не лише продуктивність клітки, а й точність системи годівлі. Саме вона визначає, скільки ферма реально заробляє.
Поїлки для курей частіше всього обирають ніпельні з краплевловлювачами, які бережуть підстилку від вологості. А це знижує розвиток бактерій, нівелює запах аміаку та й загалом лапи птиці залишаються здоровими.
Гнізда для курей-несучок повинні мати правильний нахил, м'яке покриття і щоб були захищені від світла. Такі конструкції сприяють отриманню чистих та цілих яєць.
Мікроклімат. Оскільки кліткові пташники мають більшу щільність посадки, тому й вимоги до нього більш жорсткі, ніж у підлогових системах. Температура відіграє дуже важливе значення, навіть похибка у 2°C позначиться на апетиті курей. А за цим йде ланцюгова реакція. Тому дотримання режиму в межах показників 32-32°C на старті, а потім поступове зниження до 18-20°C дасть гарні результати.
Вологість повинна бути 60-70%. Тут також гратися у навмання не варто, оскільки вище норми призведе до захворювань, а нижче – може викликати подразнення слизових.
Задача вентиляції полягає у виведенні вологи, аміаку та рівномірному розподілу повітря між ярусами. “Найпоширеніша помилка – ставити сильні вентилятори без розрахунку повітряних потоків. У результаті зверху холодно, знизу – душно. І хоч обладнання встановлено дороге, продуктивність буде падати у такому разі”, – пояснює інженер Олександр Жилінський.
Як ефективно утримувати курей у промислових клітках
Бажання фермерів посадити якомога більше птиці – зрозуміле, економічний зиск для бізнесу передусім. Але! Тут потрібно знати про зворотний бік медалі – будь-яке перевищення норм дає поганий ефект. Йдеться про зниження несучості, появу агресії у птиці та гіршу конверсію корму. Тому краще отримати стабільні 90-95% продуктивності, ніж короткочасний максимум із подальшими втратами!
У промислових умовах норми щільності залежать від віку, породи та призначення птиці. Наприклад, для несучок на одну особину достатньо 450-500 см², для бройлерів – 800-900 см² у молодому віці з подальшим збільшенням площі на голову. Дотримання цих норм дозволяє птиці рухатися, їсти та пити воду без конфліктів.
Правильне зонування годівлі та напування – не менш важливе питання. Чому? Тому що інакше ви отримаєте черги біля годівниць, нерівномірне поїдання корму, та стрес у птиці, яка стоятиме в чергах. Ідеальна схема – це достатня кількість годівниць та поїлок на кожен ярус, розташованих рівномірно по всій довжині батареї. Клітка для курей-несучок дозволяє підтримувати стабільну яйценосність. Автоматичні системи допомагають контролювати норму корму, запобігаючи перевитратам, а ніпельні поїлки забезпечують постійний доступ до води та зберігають клітку сухою.
Оскільки кліткові пташники щільніші, ніж підлогові, тому якість повітря та температура мають бути стабільними. Для цього потрібен комплексний контроль: вентиляція, опалення, освітлення та прибирання. Регулярний контроль за цими параметрами допоможе зменшити захворюваність поголів'я та підвищити продуктивність. Порівняння клітки з іншими видами утримання птиці
На промислових фермах, окрім кліткових, поширеними способами вирощування птиці є підлогове та вольєрне утримання. Чим вони між собою відрізняються?
Підлогове утримання передбачає, що птиця вільно рухається підлогою пташника, шукаючи собі їжу. Тут птиця більш активна, але контроль за споживанням корму та води складніший, а витрати на прибирання та вентиляцію вищі.
Вольєрне утримання вважається проміжним варіантом, коли птиця має обмежений простір із зонами для прогулянок, гнізд та годівлі. Це зменшує конкуренцію і травматизм порівняно з підлоговим, але потребує більше місця та обладнання.
Кліткове утримання відрізняється тим, що все максимально організовано і контрольовано: багаторівневі секції, автоматизовані годівниці та поїлки, стрічкове видалення посліду.
Таблиця. Основні показники різних систем утримання
| Параметр | Кліткове утримання | Підлогове утримання | Вольєрне утримання |
| Площа на одну птицю | 450-500 см² для несучок, 800-900 см² для бройлерів | 800-1200 см² | 600-900 см² |
| Контроль за споживанням корму і води | Легкий, автоматизований | Складний, потребує більше персоналу | Частково контрольований, потребує додаткових годівниць |
| Трудомісткість | Низька завдяки автоматизації | Висока, багато ручної роботи | Середня |
| Продуктивність | Висока, стабільна яйценосність та прирости | Середня, більше залежить від догляду | Середня-висока, залежить від зонування та контролю |
Як видно, кліткове утримання вигідне для промислових ферм, бо дозволяє стабільно отримувати продуктивну птицю й економити на кормі, воді та персоналі. Воно особливо підходить для невеликих і середніх приміщень, де важливо заощаджувати площу, але при цьому зберігати контроль над усім процесом. “На кліткових фермах ми завжди рекомендуємо поєднувати автоматизовані годівниці та поїлки з чітким зонуванням кліток. Це дозволяє уникнути конкуренції між птахами та стабільно підтримувати продуктивність без додаткових витрат на персонал”, – вважають у “ВАДА”.
Якщо вам необхідне будь-яке обладнання для птахівництва – звертайтеся до фахівців компанії, тут вам допоможуть підібрати усе необхідне під ваші ферму, бюджет та умови.
27.01.2026